Проект ОТКРЫТЫЕ ГРАНИЦЫ
 |
Предлагайте идеи на ФОРУМе |
Что сделано:
 |
пикет в поддержку депутатов |
 |
опрос мнений |
 |
издана книга "Рывок в Европу" |
 |
акции протеста |
 |
обращение к Президенту |
 |
на главную |
Глобалізація
У свою чергу директор Форуму третього світу С.Амін,
як і згаданий вище професор Європейського
інституту Лондонської школи економіки Е.Сміт,
висловлює сумнів щодо відповідності сучасних
планетарних процесів їх "глобалізаційним
визначенням". "Взаємодія суспільств в
історії є такою ж старою, як і саме людство", -
пише він, але при цьому звертає увагу на
деградацію якості зазначеної взаємодії. Якщо
раніше, на думку С.Аміна, завдяки "шовковим
шляхам", котрі об'єднували локальні культури,
поширювались визначальні для еволюції науково-технічні
знання та релігійні вірування, то "сучасна
модернізація" відображає логіку всесвітньої
експансії капіталу і веде до зростання
нерівності серед членів світової системи. Ось
чому С.Амін вважає, що для подолання відсталості
у будь-якої країни залишається тільки одна
можливість -"політика розриву з системою",
котра забезпечить збереження зв'язків цієї
країни з історією.
Де в чому з позицією С.Аміна співзвучна оцінка
професора Принстонського університету (США) Б.Льюїса,
особливо в плані розвінчування альтруїзму глоба-лізаційного
проекту. "У будь-яку еру людської історії
сучасність являла собою спосіб життя, норми і
стандарти пануючої цивілізації, що поширювалася.
Еллінські міста, Римська імперія, середньовічний
християнський світ, іслам, а також стародавні
цивілізації Індії та Китаю - всі нав'язували свої
норми і поширювали вплив далеко за межі
імперських кордонів". Тепер, продовжує Б.Льюїс,
західна цивілізація є панівною, отже, західні
країни й визначають стан сучасності.
В цілому ж, як здається, директор Інституту
стратегічних досліджень Гарвардського
університету С.Хантінгтон досить виправдано
врівноважив ідеалістичну картину сучасності
неоліберальних дослідників, наведену на початку
статті, приземленими реаліями сьогодення,
визначивши, таким чином, наближену до об'єктивних
параметрів "стартову" дослідницьку позицію.
Холодна війна закінчилась, пише С.Хантінгтон,
проте міжнародна напруженість не послаблюється.
СРСР розпався, але виникають нові центри сили та
впливу, котрі можуть стати загрозою для Заходу.
США залишились єдиною наддержавою, та опір їх
диктатурі зростає. Замість "кінця історії"
на шляхах глобалізації, конвергенції та
вестернізації світ дедалі більше
регіоналізується. Національні держави
зберігають своє значення і після розвалу системи
"трьох світів", вони "все більше
визначають свою приналежність і свої групові
інтереси в циві-лізаційних категоріях".
